Фізична реабілітація – це застосування з лікувальною і профілактичною метою фізичних вправ і природних чинників у комплексному процесі відновлення фізичного стану і працездатності учнів.

Основними засобами фізичної реабілітації в ЖВПУ-І є лікувальна фізична культура і механотерапія.

fizreabilitaciya

Лікувально-фізична культура (далі − ЛФК) – це природній біологічний метод, в основі якого лежить використання основної біологічної функції організму – руху. Рух є основним стимулятором росту, розвитку та формування організму. Стимулюючи активну діяльність всіх систем організму, рух підтримує і розвиває їх, сприяє підвищенню загальної працездатності.

Формами ЛФК є: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна гімнастика, самостійні заняття, лікувальна ходьба, спортивні вправи та ігри, гідрокінезотерапія.

Лікувальна гімнастика (ЛГ) – головна форма ЛФК. Вона розв’язує основні завдання лікувальної дії фізичних вправ. Заняття ЛГ складаються з трьох частин: вступної, основної та заключної. Вступна частина становить 10-20 % від часу всього заняття. ЇЇ мета – підготовка організму до виконання вправ основної частини. Застосовуються ходьба, прості гімнастичні вправи для верхніх і нижніх кінцівок, дихальні вправи, вправи на увагу.

Основна частина становить 50-70 % часу заняття ЛГ. У ній вирішують головні завдання ЛФК. Вправи для загального розвитку чергують із спеціальними. Заключна частина заняття з ЛГ триває 10-20 % часу. ЇЇ завданням є зменшення фізичного навантаження і приведення організму до спокійного стану. Цього досягають, виконуючи дихальні вправи, ходьбу, вправи на розслаблення.

Методи проведення ЛГ: індивідуальний, мало груповий, груповий, самостійний.

Самостійні (індивідуальні) заняття лікувальною гімнастикою рекомендуються у формі комплексу спеціальних фізичних вправ, які учні виконують кілька разів протягом дня. Вивчаються вони учнем в присутності реабілітолога і застосовуються спочатку для попередження ускладнень, розвитку компенсаторних рухів, а згодом – для відновлення рухових навичок, фізичних якостей і функцій організму.

Гідрокінезотерапія − це лікування рухами у воді. Застосовується у вигляді гімнастичних вправ, плавання та ігор у воді. Лікувальний ефект гідрокінезотерапії обумовлений головним чином механічними властивостями води, її гідростатичним тиском та температурним чинником.

Учням навчального закладу регулярно призначають реабілітацію гідрокінезотерапію в басейні м. Житомиру.

Лікувальна ходьба в ЖВПУ-І використовується з метою поступового підвищення рівня фізичної працездатності. Дозується довжиною дистанції і часом, темпом і довжиною кроків. Темп ходьби – 60-80 кроків на хв. – повільний, 80-100 – середній, 100-120 – швидкий.

Механотерапія – лікування фізичними вправами, що виконуються за допомогою спеціальних апаратів, які дозволяють виконувати визначені рухи з чітко дозованим навантаженням. Вправи на тренажерах спрямовані на відновлення рухливості у суглобах і зміцнення сили м'язів, покращують лімфо- і кровообіг, еластичність м'язів і зв'язок, розвиток фізичних якостей.

Механотерапію у системі фізичної реабілітації застосовують як самостійний засіб, так і включають в комплекси лікувальної гімнастики в основну її частину. У першому випадку перед початком рухів на апараті обов’язково виконують вправи для всіх суглобів пошкодженої кінцівки.

Лікувальний масаж є ефективним реабілітаційним методом, який застосовується з метою нормалізації функцій організму учня при різних захворюваннях і ушкодженнях.

Методи лікувального масажу . Найбільш розповсюдженим методом є класичний масаж — основний метод у лікувальному масажі, тому що має різноманітні прийоми, дозволяє широко варіювати дозування, візуально контролювати точність виконання прийомів і оцінювати їх результати. Ручний масаж має перевагу перед апаратним, ножним і комбінованим.

Лікувальний масаж класифікується в залежності від нозологічних одиниць, при яких він застосовується: масаж при травмах і захворюваннях опорно-рухового апарату, масаж при захворюваннях і травмах нервової системи, масаж при захворюваннях внутрішніх органів тощо. Для кожної групи захворювань характерні свої особливості техніки і методики сеансу масажу. При кожному захворюванні методика масажу залежить від етіології, патогенезу, клінічної форми, перебігу і диференціюється в залежності від цих факторів.

Завданнями фізичної реабілітації є:

  • підвищення функціонального стану і тренованості організму;
  • відновлення фізичних якостей організму;
  • формування і вдосконалення постійних компенсацій;
  • адаптація до фізичних навантажень побутового і виробничого характеру.

На заняттях лікувальної фізичної культури забезпечується наскрізна та безперервна фізична реабілітація учнів-інвалідів училища, проводиться робота щодо відновлення та корекції здоров'я, активізуються резервні можливості особистості. За результатами медичних обстежень учні кожної групи поділяються на підгрупи за нозологіями захворювань.

Виділено чотири групи нозологій захворювань:

  • захворювання серцево-судинної та дихальної систем;
  • захворювання опорно-рухового апарату;
  • захворювання внутрішніх органів;
  • захворювання очей та центральної нервової системи.

Основним завданням кожної групи є відновлення втрачених функцій організму молодої людини. Заняття з лікувальної фізичної культури передбачають індивідуальний підхід до кожного учня: індивідуальний підбір вправ, навантаження на організм.

На період навчання учні з особливими потребами знаходяться під цілодобовим контролем медичних працівників.